Запитання та відповіді

Для отримання кадастрового номеру земельної ділянки необхідно виготовлення документації із землеустрою щодо цієї земельної ділянки. Після виготовлення землевпорядної документації через портал Держгеокадастру вона завантажується розробником для присвоєння кадастрового номеру, та в разі, якщо у Державного кадастрового реєстратора не виникає питань та зауважень до цієї документації – земельній ділянці присвоюється кадастровий номер. Після присвоєння кадастрового номеру, Ви отримаєте Витяг з Державного земельного кадастру, а також присвоєний ділянці кадастровий номер буде «підтягуватися» до усіх Державних електронних сервісів та реєстрів.

В залежності від конкретики земельної ділянки, можуть виготовлятися різні види землевпорядної документації: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; Технічна документація щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки; Технічна документація щодо інвентаризації земельної ділянки. Конкретний вид землевпорядної документації у кожному випадку треба уточнювати в спеціалізованих землевпорядних організаціях.

Для початку будівництва потрібні: встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки; топографічна зйомка; геодезичний супровід (розмітка на ділянці точок та контурів запланованих об’єктів будівництва та інфраструктури).

В деяких випадках (наприклад, при будівництві мереж газопостачання), для введення їх в експлуатацію потрібне проведення виконавчої зйомки з оформленням відповідного Технічного звіту.

Законодавче визначення терміну «Технічна інвентаризація»: технічна інвентаризація - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об'єму, технічного стану та фізичного зносу об'єктів нерухомого майна з виготовленням відповідних документів.

Фактично при проведенні технічної інвентаризації проводяться наступні дії: обмір будівлі, виготовлення технічного паспорта; фіксація планування та технічного стану; визначення технічних параметрів будівлі.

Технічний паспорт виготовляється в паперовій формі з печаткаи підприємства та сертифікованого інженера з технічної інвентаризації. Також, в разі необхідності, здійснюється внесення Технічного паспорту до Єдиної Державної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ), та в системі формується електронний техпаспорт, який теж може бути роздрукований (при цьому його обов’язковим реквізитом буде реєстраційний номер в ЄДЕССБ та QR-код).

Офіційне визначання терміну: Будівельний паспорт — документ, що визначає вимоги до розміщення і будівництва індивідуального житлового, садового чи дачного будинку не вище двох поверхів (без мансардного) площею до 500 квадратних метрів та господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Цей документ необхідний для початку будівельних робіт при будівництві об’єктів класу відповідальності СС1, та з параметрами, вказаними вище.

Після отримання будівельного паспорту, Замовник будівництва повинен в Електронному будівельному порталі створити «Повідомлення про початок робіт» та підписати його своїм особистим цифровим підписом. Після цього він має право легально здійснювати будівельні роботи.

Містобудівні умови та обмеження - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва і є одним із складових вихідних даних для проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються в разі, якщо об’єкт проектування не відповідає вимогам, при яких можливе оформлення Будівельного паспорту.

На підставі отриманих Містобудівних умов та обмежень здійснюється проектування об’єкту. Параметри та обмеження, вказані в Містобудівних умовах та обмеженнях є обов’язковими при подальшому проектуванні, а його реєстраційний номер та параметри в подальшому вказуються на всіх етапах оформлення дозвільної документації та введення об’єкту в експлуатацію.

Детальний план території (ДПТ) – містобудівний проект, який встановлює територіальні межі, призначення та особливості використання об'єкта (кварталу, масиву забудови), функціональне застосування окремих елементів або об’єктів.

Він потрібен в разі, якщо на земельну ділянку (квартал чи масив забудови) відсутня діюча містобудівна документація. В цьому разі без розробки та затвердження у встановленому порядку Детального плану території (або інших видів містобудівної документації) неможливе відведення земельних ділянок, або оформлення дозвільних документів на будівництво на уже відведених ділянках.

Геологічні вишукування на земельній ділянці проводяться до початку процесу проектування об’єктів будівництва. Ці вишукування потрібні для визначення типу грунтів, рівня грунтових вод, несучу здатність грунтів.

На підставі геологічних вишукувань здійснюється проектування фундаментів будівель та споруд, а також план розміщення будівель та споруд на ділянці.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Ця процедура необхідна при освоєнні земельної ділянки (встановленні огородження, планування забудови земельної ділянки і т.ін.).

Окрім того, дуже часто виникають «земельні спори» між власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок, коли одна зі сторін стверджує що інша сторона захватила та використовує частину чужої земельної ділянки. Зазвичай, вирішення таких типів спорів неможливе без винесення в натуру (на місцевість) меж конфліктних земельних ділянок. Після здійснення виносу можна зробити обгрунтований висновок щодо межового спору.

Топографо геодезична зйомка – це різновид геодезичних досліджень, які виконуються під час проектування або спорудження об'єктів будівництва. Окрім того, топографічні дослідження можуть бути виконані з метою складання топографічного плану місцевості, який використовується не тільки при будівництві споруд, а і для вирішення інших практичних питань.

Зокрема топогеодезичні карти можуть бути використані для повітряної чи морської навігації, а також використовуються для ознайомлення з територією. Топографо-геодезична зйомка виконується за різними методиками, з використанням спеціального геодезичного обладнання. Вибір методики залежить від масштабу зйомки та від рівня її детальності.

Зареєструвати власність чи інші права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.ін.) на землельну ділянку можна через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або у нотаріуса.

Подати документи можна лише особисто, або через представника, який діє на підставі нотаріального доручення.

Саме після реєстрації в держреєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється відповідне речове право.

Важливо розуміти, що зареєструвати право можна лише на ділянку, якій вже присвоєно кадастровий номер. Якщо кадастровий номер ще не присвоєно, необхідно пройти через процедуру його присвоєння. Для цього перегляньте порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.

В разі приватизації земельної ділянки або передачі її в користування (оренду), окрім присвоєння кадастрового номеру, до пакету документів повинне бути долучене рішення Органу місцевого самоврядування або Державної влади (в залежності від статусу земельної ділянки) про передачу цієї земельної ділянки у власність або користування. В разі передачі в оренду також повинен бути наявний Договір оренди, підписаний сторонами Договору.

Для довідки. Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р.